Як правильно нагодувати високопродуктивну свиноматку?

Коли йде мова про вирощування товарних свиней, дуже багато уваги приділяється раціонам та годівлі цих тварин. Але, насправді, успішна відгодівля товарних свиней розпочинається з годівлі ремонтної свинки, яка їх у майбутньому народить!

Особливості годівлі ремонтної свинки

Вирощування високопродуктивної  ремонтної свинки принципово відрізняється від вирощування товарних свиней. У неї повинна правильно розвинутися статева система, вона повинна мати міцний кістяк та копита, щоб витримати 4-5 опоросів з максимальною продуктивною віддачею. Тому і раціон для вирощування ремонтної свинки принципово відрізняється від раціону для відгодівельних свиней. Використовувати раціон для ремонтної свинки розпочинають після досягнення нею ваги – у 60-65 кг. Деякі господарства використовують для годівлі свого ремонтного молодняку корм для супоросних свиноматок, але, на жаль це не є правильною стратегією. Поживні потреби супоросних свиноматок і ремонтного молодняку істотно розрізняються. У свиноматки з настанням супоросності змінюється обмін речовин, збільшується засвоюваність поживних речовин. У супоросної свиноматки вже сформований організм, вона потребує менше білка.У ремонтної свинки, навпаки, засвоюваність цих речовин менша і йде активне формування організму. Як ми бачимо з таблиці 1 комбікорм для ремонтних свинок і для супоросних свиноматок істотно відрізняється вмістом засвоюваних амінокислот та засвоюваним фосфором. Особливу увагу хотілося б приділити вмісту біотину в комбікормі. На жаль, багато із запропонованих на Україні преміксів та концентратів для свиней не задовольняють рівень біотину на рівні 500 мг на кг корму. Високопродуктивне поголів’я може гостро реагувати на нестачу цього вітаміну, що часто проявляється сухістю шкіри, ії відлущенням та розтріскуванням копит. А ремонтна свинка з тріщинами у копитах навряд чи зможе витримати 5 опоросів. Також великий вплив на формування та розвиток копитного рогу має вміст цинку та марганцю.

Таблиця 1. Рекомендовані показники вмісту поживних та мінеральних речовин у комбікормах.

 

 Існує дві стратегії вирощування ремонтної свинки. 1 –а – споживання корму ремонтною свинкою обмежують після досягнення нею ваги 60 кг. Для формування статевої системи та розвитку організму це ідеальна схема, але, на жаль, вона не дає змоги визначити, який потенціал росту має ця свинка. На багатьох племінних фермах у західній Європі, США та Канаді до 90-120 кг ремонтних свинок годують вволю для отримання даних по приростах та товщині шпику, але тільки раціоном для ремонтного поголів’я. Також ще однією особливістю цього раціону є високий вміст клітковини – на рівні 5,5-6,6%. Після досягнення ремонтною свинкою ваги тестування (90-120 кг в залежності від генетики і програми селекції) її переводять на обмежену годівлю. Приблизно свинка при такій вазі потребує біля 2,2 – 2,4 кг комбікорму для ремонтних свинок на добу в залежності від рівня вгодованості. Якщо у господарства не має змоги виготовити або придбати корм для ремонтних свинок, можна використовувати корм для лактуючих свиноматок, але на споживання цього корму повинно бути на рівні 1,8-2,2 кг на голову за добу. При цьому потрібно постійно контролювати вгодованість свинок, щоб не допустити ожиріння.

Мене досить часто запитують – яка оптимальна вага для осіменіння ремонтної свинки? Одразу скажу, визначальним фактором для визначення оптимального часу осіменіння є не вага, а вік свинки. Справа в тому, що ремонтні високопродуктивні свинки досягають ваги у 120 кг у віці 5 місяців, але у цьому віці статева система свинки ще не готова до ефективного осіменіння. Фізіологічної зрілості ремонтна свинка досягає у віці 230-240 днів. Звичайно, у цьому віці високопродуктивна свинка буде важити більше 120 кг, зазвичай 140-150 кг, навіть за обмеженої годівлі. Тому визначальним фактором контролю вгодованості високопродуктивної генетики є товщина шпику. Найчастіше товщину шпику вимірюють на рівні останнього ребра на відстані 5-6 см від центру  хребта.  Оптимальний рівень товщини шпику залежить від генетики, але здебільшого він коливається від 15 до 18 мм. Якщо у ремонтної свинки материнської породи  рівень шпику більший за 18мм, то це свідчить про її ожиріння, менший 15 – про недостатню вгодованість. Якщо ваша ремонтна свинка має вагу навіть 160 -170 кг і оптимальний рівень шпику, то для подальшої продуктивності це краще, ніж вага у 120 кг та жирна кондиція. Тож, маємо зробити такий висновок, що для високопродуктивної генетики при першому осіменінні більш визначальним фактором є вік ремонтної свинки та її вгодованість (товщина шпику), ніж її жива маса. Але, звичайно, її жива маса повинна бути не меншою 130 кг.

 

Мал.1. Високопродуктивні ремонтні свинки нормальної вгодованості

Збільшення багатоплідності за рахунок годівлі

У свинарський практиці є такий технологічний прийом як флашинг. Це посилений рівень годівлі ремонтної свинки чи свиноматки за 5-7 днів про плануємого осіменіння з метою збільшення багатоплідності  за рахунок більшої  кількості яйцеклітин, що овулювали під час охоти. Для флашингу найчастіше використовують раціон для лактуючих свиноматок.

Як повязати цей технологічний прийом з виробничими процесами? Ремонтну свинку за 5-7 діб до запланованої дати осіменінні ми повинні перегнати у індивідуальний станок для осіменіння. Тому, як тільки ми її переганяємо, одразу переводимо її на лактуючий комбікорм вдосталь до осіменіння. З лактуючими свиноматками ще простіше. Після відлучки переганяємо у станки для осіменіння і вдосталь годуємо лактуючим кормом до осіменіння. У себе на господарстві ми практикуємо таку схему: ремонтних свинок під час флашингу годуємо двічі в день по 1,5 кг лактуючого комбікорму за даванку; свиноматок в день відлучення годуємо ввечері – 1кг лактуючого комбікорму на голову, на другий день – двічі в день по 1,5 кг за даванку, на третій день і до осіменіння – двічі в день по 2 кг за даванку лактуючого комбікорму.

Використання цього прийому  та перше осіменіння у віці 240 днів дозволяє отримати від свиноматки за її життя(5 циклів) на 5,5 віднятих поросят більше, ніж без використання флашингу і першому осіменінні у другу охоту (John Gadd, 2009).

Годівля супоросних свиноматок та свинок.

Під час годівлі супоросної свиноматки перед нами стоїть декілька завдань:

  1. Відновити кондиції свиноматки після лактації
  2. Не допустити ожиріння свиноматки, яке має негативний вплив на формування плодів  і наступну лактацію
  3. Не допустити формування занадто великих плодів у свинок-первісток
  4. Отримати гніздо вагою 20-21 кг
  5. Підготувати свиноматку на наступну лактацію
  6. Масимально ефективно використати комбікорм (1100-1500 кг на свиноматку в рік в залежності від генетики)

До речі, вага поросят при народженні дуже важлива. Поросята з вагою на 0,5 кг більше при народженні у 23 дні мають перевагу у вазі в 1кг і на 8 днів раніше досягають забійной ваги.

Великий вплив на вагу поросят при народженні  має контроль вгодованості.

Для того щоб контролювати вгодованість свиноматки, візуальної оцінки, на жаль, недостатньо. Для цього потрібно також вимірювати товщину шпику. У репродуктивному циклі свиноматки ми вимірюємо шпик  3 рази: під час постановки свиноматки у секцію опоросу, після відлучки, під час УЗІ-сканування (30-32 день супоросності).

Мінімальний рівень шпику на рівні останнього ребра, при якому рекомендовано осіменяти свиноматку, складає 12 мм. Якщо товщина шпику менше 12 мм, то цю свиноматку бажано осіменяти у наступну охоту .

Під час перших 30 діб супоросності ми відновлюємо кондицію свиноматок. На одну голову згодовуємо приблизно 2,6кг супоросного комбікорму при вазі свиноматки 180-220 кг, 2,7-2,8 кг – при вазі 220-280 кг. Зазвичай, цього достатньо для відновлення.

Під час УЗІ-сканування ми знову вимірюємо товщину шпику на рівні останнього ребра. Рівень годівлі свиноматок з 30-го по 84 добу супоросності  в залежності від живої ваги представлений у таблиці 2.

Таблиця 2. Рівень годівлі супоросних свиноматок з 30-го по 84 день супоросності, кг/день

За місяць до прогнозованої дати опоросу, тобто з 84 дня су поросності починається інтенсивне формування плодів, тому свиноматка потребує більшої кількості корму.

З 80 дня супоросності ми у два етапи  по три дні збільшуємо добову даванку супоросного комбікорму на 0,6-0,8 кг в день.  Тобто з 84 дня супоросна свиноматка в середньому споживає 3,5 кг корму за день.

Щодо годівлі свинок-першоопоросок. Перші 30 днів супоросності в середньому згодовуємо 2,4 кг супоросного комбікорму, після 30 дня – робимо у годівлі зміни у годівлі згідно таблиці  2. З 84 доби супоросності згодовуємо 3,2 кг корму за добу, щоб запобігти великоплідності.

Годівля лактуючих свиноматок.

Зазвичай за 5-10 днів до опоросу свиноматок переводять у родильне відділення.

Існує три принципово різних схеми годівлі глибокосупоросних і лактуючих свиноматок:

  1. Лактуючий комбікорм при переведенні свиноматок у цех опоросу до опоросу і під час лактації до відлучки
  2. Супоросний комбікорм до лактації і лактуючий від пологів до відлучки
  3. Супоросний комбікорм до опоросу, перші два дні після опоросу і лактуючий комбікорм з 3-го дня після опоросу до відлучки.

Вибір схеми годівлі залежить від генетики та напрямку селекції маточного поголів’я.

Перша схема годівлі найкраще підходить для свиней, що мають недостатню молочну продуктивність. Споживання лактуючого корму до настання опоросу допомагає підготувати вим’я до лактації та дещо збільшить живу масу поросят при народженні. Для свиноматок із середнім рівнем молочної продуктивності і достатньою великоплідністю найкраще підійде друга схема. Ця схема також підходить свиноматкам із схильністю до набряку вимені.

Для високопродуктивних свиноматок материнських ліній, які характеризуються високою молочністю, накращий результат дасть третя схема годівлі. Справа в тому, що у свиноматок сучасної генетики дуже багато молока секретується після опоросу і поросята не можуть спожити усе молозиво, що в свою чергу може привести до зниження молочної продуктивності і розвитку маститів. Даванка супоросного корму у перші дві доби після опоросу дозволяє частково зменшити вироблення молока і запобігти розвитку маститу.

Ще одне важливий питання – як швидко збільшувати добову даванку. Найоптимальніше збільшення – 0,6 кг за добу. Більш швидке збільшення приведе до ефекту «плато». Свиноматка вийде за декілька діб на добовий рівень споживання 4-5 кг лактуючого комбікорму і зупиниться на ньому до кінця лактації. А свиноматці ,для того щоб вигодувати 11 поросят і прийти у нормальній кондиції у цех осіменіння треба вийти на 7-8 кг споживання корму за добу (по 0,5 кг на порося +2 кг на свиноматку – 0,5*11+2=7,5). Тобто при різкому збільшенні добового споживання лактуючою свиноматкою ми маємо дві ситуації: або недостатня вага поросят при відлучці і нормальна кондиція свиноматки, або нормальна вага поросят при відлучці і дуже худа свиноматка.

Оптимальний рівень шпику свиноматки, що прийшла на опорос ,складає 16-19мм. Оптимальний рівень втрати шпику під час лактаціі складає 3-4мм. Більший рівень втрати говорить про необхідність змін у годівлі.

Скільки разів на день годувати лактуючу свиноматку? На мою думку, найоптимальніше, тричі. Якщо годувати двічі на день, свиноматка не вийде на потрібний максимальний рівень споживання комбікорму (ну дуже складно з’їсти за один раз 4 кг лактуючого комбікорму). Годувати 4 рази за робочий день з 8.00 до 17.00 дуже складно. Персонал буде займатися тільки годівлею та чисткою годівниць. Можна перенести 4 –те годування на нічний час, але тоді дуже складно проконтролювати, чи дійсно нагодували свиноматок.

І ще одне важливе зауваження, яку б схему годівлі ви не прийняли у себе на господарстві, треба бути впевненими, що персонал її дотримується. Пропоную вашій увазі варіант робочої схеми годівлі. Кольровими квадратиками прописана бажана схема годівлі.  Після кожної годівлі персонал відмічає на карточці, як поїла свиноматка. Якщо свиноматка повністю з’їла належну

кількість корму, ми ставимо галочку і на наступний день збільшуємо даванку на на одну позицію. Якщо свиноматка трошки недоїла, то на наступний день ми не збільшуємо, а лишаємося на тому самому рівні. Якщо свиноматка більшу частину корму не з’їла, то на наступний день опускаємося на одну позицію. На протязі доби рівень годівлі не змінюємо.

 

День 0 –день опоросу.

Така схема кріпиться біля кожної свиноматки та заповнюється після кожного годування. Використання цієї схеми дозволяє контролювати споживання корму свиноматками та правильність годівлі свиноматок персоналом.

Годівля лактуючих свиноматок у жарку пору року.

Не для кого не секрет, що влітку  в спеку споживання корму свиноматками у цеху опоросу падає, що призводить до нижчої ваги поросят при відлучці. Як цьому зарадити? По- перше, влітку може себе виправдати годівля свиноматок ввечері, коли падає зовнішня температура. По-друге, влітку можна перейти на споживання більш «концентрованого» лактуючого комбікорму (варіант рецептури, виділеної у таблиці 1 помаранчевим кольором). По-третє, хороший ефект дає додавання до лактуючого корму бетаїну. Він зменшує вплив теплового стресу та покращує засвоюваність поживних речовин, збільшуючи кількість молока.

Отож, основні висновки: запорука успіху не тільки у наявності збалансованих комбікормів , а й у правильному і своєчасному їх згодовуванні та постійному контролі вгодованості маточного поголів’я.

 

Результат використання правильної схеми годівлі.

Скачать статью в формате doc

Фото з міжнародної агропромислової виставки АГРО 2013