Як досягти 90% ефективності осіменіння?

Секрет успіху осіменіння криється у простих речах. Але, чомусь, на превеликий жаль, їх «випускають з уваги». А все тому, що, насправді, ці поради здаються на перший погляд дуже простими.

Насправді, немає «магічних» катетерів чи ін’єкцій якихось препаратів, які самі по собі вирішать усі ваші проблеми та дозволять досягти добрих показників продуктивності на осіменінні.

На ефективність осіменіння впливає дуже багато факторів. Серед них техніка виявлення охоти та осіменіння, якість сперми, ведення облікової документації, світловий режим, кваліфікація персоналу, гігієна, умови утримання, вгодованість свиноматок, генетичні особливості тощо. Але навіть при врахуванні усіх цих факторів можете отримувати результати, які вас не задовольняють. Чому?

Річ у тім, що майбутня ефективність осіменіння на вашій фермі починається з ремонтної свинки!!! Від того, наскільки правильно відбудеться розвиток її статевої системи, залежатиме майбутня продуктивність!

1. Тренування ремонтної свинки

Якщо введення ремонтної свинки в основне стадо (незалежно від того, це ваш власний ремонтний молодняк чи куплений) проведете неправильно, тривалість продуктивного життя тварини істотно скоротиться і навряд чи вона зможе повністю реалізувати свій продуктивний потенціал. Тому щодо свинок іноземні спеціалісти використовують такий термін, як «training gilts» тобто «тренування свинок».

Ремонтна свинка повинна «натренувати» свою імунну систему, а також призвичаїтися до умов утримання, персоналу, кнурів-пробників. Цей процес повинен пройти без зайвих стресів, тому що саме у цей період (з 180-го дня до першого осіменіння) відбувається інтенсивне дозрівання статевої системи.

Від того, наскільки вдало воно пройде, залежатиме подальша продуктивність свинки. Це пов’язано з тим, що деякі гормони, які відповідають за розвиток статевої системи, мають пригнічуючий ефект на розвиток імунної системи. Тому в цей період різка зміна умов утримання і мікробіологічного фону, додаткові стреси будуть значно важчим викликом для імунної та репродуктивної системи тварин. Головне завдання — забезпечення правильного безперервного розвитку ремонтної свинки.

Крім того, нині гіперпродуктивні ремонтні свинки дуже пісні (мають невелику товщину шпику) і тому, дуже чутливі до недоліків у годівлі, утриманні та менеджменті.

Правильне ведення ремонтної свинки в основне стадо розпочинається з карантину, який повинен забезпечити повну ізоляцію новоприбулого поголів’я від основного стада. Так ви захищаєте не тільки ремонт, а й ваших основних свиноматок, попереджуючи дестабілізацію бактеріального фону ферми.

 

Під час карантину роблять необхідні щеплення та обробку від екто- та ендопаразитів. Також в цей час можна розпочати виявлення охоти у ремонтних свинок, але без кнура-пробника (із санітарних міркувань).

Важливо: під час карантину свинки звикають до обслуговуючого персоналу.

Наступним етапом правильного введення ремонтної свинки є акліматизація. В цей період ви продовжуєте «тренувати» імунну систему тварини (почали її «тренування» на карантині за допомогою вакцинування), знайомлячи її з присутньою мікрофлорою у вашому основному стаді. Також у цей період продовжуєте виявлення охоти, але вже за допомогою кнура-пробника.

Найліпше утримувати ремонтних свинок у групових станках. Оптимальний розмір групи — 6–8 голів, максимальний — до 10–12 голів. Якщо група більша, дуже складно забезпечити для всіх свинок контакт з кнуром-пробником ніс-до-носа. Площа станка не повинна бути меншою 1,5 м2 на голову, а краще 2 м2. Така площа необхідна, щоб забезпечити можливість ремонтних свинок стимулювати одна одну під час охоти та для вільного переміщення кнура в станку під час виявлення охоти.

Необхідно забезпечити суху неслизьку поверхню підлоги у станках, щоб попередити травмування кінцівок. Це дуже важливо під час стимулювання кнуром і виявлення охоти. В станках для ремонтних свинок, там, де це необхідно, повинна бути використана солома або дерев’яна стружка, щоб забезпечити зчеплення копитного рогу з поверхнею підлоги.

Не менш важливим фактором в стимулюванні охоти є світловий режим. Мінімальна інтенсивність освітлення повинна складати 100 люкс, краще 150–200 люкс зі світловим періодом 14–16 годин на добу.

Температуру в приміщенні, де утримують ремонтних свинок, треба підтримувати на рівні не менше 180С, оптимально — 200С. Вентиляція повинна бути адаптована відповідно до розміру групи та не допускати виникнення протягів!!!

2. Виявлення охоти

Виявлення охоти — це мистецтво! Позитивний контакт з людиною є невід’ємною частиною успішного введення ремонтної свинки в основне стадо! При введенні ремонтних свинок в основне стадо необхідно забезпечити щоденний контакт з обслуговуючим персоналом: погладжування, почісування свинки, тиха розмова з нею.

Розпочинати виявляти охоту потрібно з 180-денного віку, спочатку без кнура-пробника (під час карантину), впродовж періоду адаптації — з кнуром. Для забезпечення ефективної стимуляції контакт з кнуром-пробником повинен складати мінімум 10–15 хвилин двічі на день для групи 6–12 голів. Обов’язково зафіксувати всі охоти (початок та тривалість) по кожній свинці.

Раннє стимулювання кнуром дозволяє сформувати яскраво виражену охоту, збільшити кількість яйцеклітин при овуляції, і, відповідно, збільшити розмір гнізда.

Терплячість та чуйність спеціаліста є вирішальними факторами у виявленні рефлексу нерухомості у ремонтної свинки!!!

       

 

 

 

 

 

 

 

 

    

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Осіменіння ремонтної свинки


Коли працюють з сучасною пісною генетикою, осіменяти ремонтну свинку треба, коли вона досягла достатньо великої живої маси. В цьому випадку тварина має всі необхідні резерви протеїнів та енергії (шпик), щоб вдало пройти перший репродуктивний цикл. Це також допомагає збільшити розмір першого гнізда і збільшити тривалість експлуатації тварини.

Оптимальна вага свинок на момент першого осіменіння сягає 135–160 кг, тоді вага на опоросі — 180–190 кг. Добрим індикатором оцінки вгодованості є товщина шпику. Оптимальна товщина шпику при першому осіменінні — 13–15 мм для помірного клімату та 14–16 мм — для тропічного.

Вік на момент першого осіменіння є менш обмежувальним фактором. Оптимальний — 210–250 днів. У цьому віці можливе осіменіння на другу-третю охоту.

У перші дні після переводу з групових станків в індивідуальні ремонтні свинки зазнають значного стресу, який має негативний вплив на прояв очікуваної охоти і показник відсотку осіменіння. Тому ремонтних свинок треба переводити в індивідуальні станки для звикання ще до настання охоти і осіменіння, — мінімум за 5 діб. Це правило також діє, якщо використовувати електронні системи годівлі будь-якого виду. Ремонтна свинка повинна до неї звикнути і навчитися користуватися до очікуваного осіменіння.

4. Осіменіння свиноматок

Майбутня ефективність осіменіння свиноматки розпочинається ще в цеху опоросу:

  1. Гігієна при рододопомозі.
  2. Своєчасна профілактика ММА, контроль за виділеннями.
  3. Максимум уваги та зусиль для того, щоб свиноматка якомога більше корму з’їла впродовж лактації.
  4. Контроль вгодованості (за необхідності більш раннє відлучення — при товщині шпику менше 12 мм у точці Р2).
  5. Подовжений світловий день за тиждень до відлучення  

На що треба звернути увагу при осіменінні свиноматок:

  1. Посилена годівля за 5 діб до прогнозованої дати осіменіння.
  2. Режим освітлення — мінімум 200 люкс 16 годин за добу.
  3. Вдосталь води (особливо влітку!!!!)
  4. Контроль виділень та вгодованості.
  5. Двічі в день контакт з кнуром-пробником по 10 хвилин з дня відлучення до осіменіння.
  6. Використання системи протоколювання охот та осіменінь.
  7. Гігієна під час осіменіння.   

Але високий показник ефективності осіменіння нічого сам по собі не вартий, якщо поросність не зберегли. Тому як показник ефективної роботи у цеху осіменіння доцільно використовувати відсоток опоросів свиноматок від першого осіменіння. Цільовий показник — 88%. Основні фактори, на які треба зважати, щоб зберегти поросність:

  1. Регулярна чистка годівниць (мінімум раз на добу для попередження розвитку плісняви).
  2. Формування груп (при груповому утриманні).
  3. Переміщення свиноматок на різних строках поросності.
  4. Своєчасне лікування (особливо кульгавості!!!)

Фото з міжнародної агропромислової виставки АГРО 2013