"Урядовий кур'єр" побував в гостях у ТОВ "Серволюкс-Генетик"

 

«Комп’ютерні» свині ростуть швидше

Час вирощувати тварин не дядьківськими методами, а за новітніми технологіями.

Кожен українець знає, що свиня — це сало, а також м’ясо. Сала виробляємо достатньо, а ось м’ясо добираємо до потреби з інших країн. Разом з тим наша держава є одним зі світових лідерів з експорту зерна, а також має племінні ферми європейського рівня. Тож потенційно самі можемо повністю забезпечувати потреби внутрішнього ринку у м’ясі.

Стартують чисті лінії


Зі слів спеціалістів, основний принцип свинарства — отримати відгодівельне порося шляхом схрещування батьківської лінії з гібридною свинею. Остання чи не за всіма параметрами (кількістю поросят при опоросі, приростами в живій вазі тощо) ефективніша, ніж її родичі «чистої крові». Та ось що цікаво: не можна отримати гібрид, якщо не буде чистих ліній. У нашій країні такі є.

У 2009 році ТОВ «Серволюкс-Генетик», реалізуючи спільний проект з одним зі світових лідерів у галузі генетики свинарства — голландською компанією «Hypor», завезло на свою племінну ферму на Вінниччині маточне прапрабатьківське поголів’я. За європейською кваліфікацією це тварини найвищого рівня. Привезли з Франції, а також літаком з нуклеусів (найвищий статус племінної ферми) із Канади породи велика біла (беконна), ландрас (беконна) та п’єтрен (м’ясна). У Європі схрещуванням цих порід отримують класичну свиню м’ясного напрямку. Заступник директора ТОВ «Серволюкс-Генетик» Олексій Науменко зауважив, що до цього голландська фірма, яка має племінні ферми у багатьох країнах світу, свого маточного поголів’я в Україну не давала, тому що в генетику вкладається багато коштів.

Значимість проекту сповна можна оцінити порівняно з рослинництвом. Наприклад, щоб мати український цукор, щовесни купуємо закордонні гібриди цукрових буряків. Тож у галузі свинарства наша країна отримала можливість мати свої чисті лінії і самій продукувати гібриди. До того ж із постійним оновленням кращого світового досвіду.

— Наша перевага перед іншими компаніями у тому, що тварин за генетичним потенціалом ми обираємо не лише на своїй фермі, а загалом у компанії «Hypor». Дані передаємо на сервер у Голландію, де роблять оцінку не лише конкретної свиноматки, а й усіх її родичів, — розповідає Олексій Науменко. — Щоп’ятниці технолог ферми за визначеною формою заносить до комп’ютера дані про кожну свиноматку і вже в понеділок отримує відповідь з Голландії. Принцип підбору — тварина має прогресувати. Оцінку дають за сукупністю балів. Наприклад, якщо свиноматка привела лише 8 поросят, це ще не означає, що її слід вибракувати: комп’ютер проаналізує дані її сестер, матері, тітки і залежно від того, скільки вони приводили поросят, якої ваги вони були при відлученні (аналіз роблять майже за 20 показниками), дає рекомендації — вибраковувати її чи залишити у стаді.

Племінна справа копітка. З кожного опоросу добирають на племінне поголів’я в середньому лише 2,3 поросяти. Решту вибраковують, відгодовують та здають на м’ясокомбінат. Свиней чистих ліній та гібридних реалізують на товарні ферми і населенню, як правило, вагою 90—110 кілограмів. Хоча продають і вагою 30 кілограмів: практика свідчить, що менші легше адаптуються.

— Наша ферма створена для того, щоб постачати на ринок чисті лінії. Утримуємо 560 племінних свиноматок. Покупцям пропонуємо велику білу і ландрас — як батька, так і матір, п’єтрен — лише батька, бо це дуже цінна порода, і, якщо реалізовувати матір, то на товарних фермах зможуть самі все робити, — каже Олексій Науменко і зауважує: — На жаль, племінного поголів’я реалізуємо менше, ніж гібридних. У світі цінують спеціалізацію, однак у нашій країні на великих відгодівельних фермах помітна тенденція утримувати своє маточне поголів’я і займатися гібридизацією. Але кожна свиня може відпрацювати лише певний період, а далі знову треба чисті лінії.
 

Фермерові на замітку


Заходи з біобезпеки тут вражають. Ферма огороджена бетонними плитами і металевою сіткою. Для працівників вхід і вихід у приміщення, де утримуються тварини, лише після прийняття душу та переодягнення в робочий спецодяг. Їм заборонено приносити із собою продукти тваринного походження, а також тримати вдома свиней. Є й інші жорсткі правила, тому мені показали лише нові корпуси, в яких завершувалося налагодження обладнання. Температуру в приміщеннях задають автоматично — тепло іде від підлоги і від стелі. Та все автоматично — подача корму, води, видалення гною, вентиляція тощо. Цікаво: навіщо хрюшці комфорт?

— Маємо пропонувати покупцям здорове поголів’я, — пояснив комерційний директор ТОВ «Серволюкс-Генетик» Сергій Гарбузюк.

Наявність тепла свідчить про ефективну працю.

Якщо у приміщенні холодно, свиноматки менше «вступають в охоту». Крім того, тварини потребують більше корму, бо використають його на обігрівання тіла. Зауважимо, що на цій фермі у структурі витрат електроенергія та газ становлять 7—9%, а затрати на корм 65—70%. Якщо займатися лише відгодівлею, то в собівартості продукції частка корму сягає майже 90%. А за тепличних умов є його економія, яка може навіть покривати витрати на тепло. Враховуючи сьогоднішні ціни на газ, підприємство реалізує проект будівництва котельні на альтернативному паливі, що дасть змогу зекономити до 40—50% вартості газу.

До речі, сьогодні генетика дає можливість використовувати 2,6-2,7 кілограма корму на кілограм приросту в живій вазі. Наприклад, п’єтрени з’їдають 2,5—2,55 кілограма, велика біла і ландрас трохи більше. Зауважимо, що для цієї ферми (точніше, для всіх своїх) комп’ютер у Голландії рекомендує склад корму на основі найкращої своєї ферми у світі за цим показником.

— Ми надаємо клієнтам рецептуру, як правильно годувати свиней, а також консультуємо з інших питань. І навіть у населення наші свині за 5,5—6 місяців набирають до 120 кілограмів, — зазначив Сергій Гарбузюк.

Спочатку товариство мало намір збудувати ферму у Київській області, та, зрештою, зупинили вибір на селі Рожична Оратівського району. Тодішній сільський голова Надія Мельничук і керівництво району підтримали проект, бо це інвестиції і нові робочі місця. Багато зусиль і ресурсів компанія вклала в реконструкцію приміщень колишнього свинокомплексу, який не працював.

Сьогодні тут впроваджено новітні технології та обладнання. Галузеві виші мали б бути зацікавлені, щоб студенти вчилися на кращому, адже у вітчизняній галузі ще багато проблем. Через деканат підприємство запрошує їх на літню практику, але чомусь не приїжджають, хоча підприємство бере на себе всі витрати щодо їхнього проживання і харчування на цей час.

— Потім з дипломом вишу починають у нас працювати операторами, поки не набудуть знань, — каже Сергій Гарбузюк і додає: — Ми витратили багато часу і зусиль на те, щоб один зі світових лідерів у галузі генетики зголосився реалізувати спільний проект в Україні. Кращий досвід треба популяризувати, щоб знати, чого прагнути. На жаль, між освітою й галузевою наукою та виробництвом немає того зв’язку, який мав би бути. Підприємство заохочує своїх працівників до підвищення професійного рівня: як приклад, заступник головного технолога навчається в аспірантурі.

Фото з міжнародної агропромислової виставки АГРО 2013